КОЛІНЕЧКО, КА,

Колінечко, ка, с. Ум. отъ коліно. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 269.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

КОЛІНКУВАТИЙ, А, Е. →← КОЛІМАЖАРЬ, РЯ,

T: 114